-
1. Вступ
- 1.1 Про систему контролю версій
- 1.2 Коротка історія Git
- 1.3 Основи Git
- 1.4 Git, зазвичай, тільки додає дані
- 1.5 Три стани
- 1.6 Командний рядок
- 1.7 Інсталяція Git
- 1.8 Початкове налаштування Git
- 1.9 Отримання допомоги
- 1.10 Підсумок
-
2. Основи Git
- 2.1 Створення Git-сховища
- 2.2 Запис змін до репозиторія
- 2.3 Перегляд історії комітів
- 2.4 Скасування речей
- 2.5 Взаємодія з віддаленими сховищами
- 2.6 Теґування
- 2.7 Псевдоніми Git
- 2.8 Підсумок
-
3. Галуження в git
- 3.1 Гілки у кількох словах
- 3.2 Основи галуження та зливання
- 3.3 Управління гілками
- 3.4 Процеси роботи з гілками
- 3.5 Віддалені гілки
- 3.6 Перебазовування
- 3.7 Підсумок
-
4. Git на сервері
- 4.1 Протоколи
- 4.2 Отримання Git на сервері
- 4.3 Генерація вашого публічного ключа SSH
- 4.4 Налаштування Серверу
- 4.5 Демон Git
- 4.6 Розумний HTTP
- 4.7 GitWeb
- 4.8 GitLab
- 4.9 Варіанти стороннього хостингу
- 4.10 Підсумок
-
5. Розподілений Git
-
6. GitHub
-
7. Інструменти Git
- 7.1 Вибір ревізій
- 7.2 Інтерактивне індексування
- 7.3 Ховання та чищення
- 7.4 Підписання праці
- 7.5 Пошук
- 7.6 Переписування історії
- 7.7 Усвідомлення скидання (reset)
- 7.8 Складне злиття
- 7.9 Rerere
- 7.10 Зневадження з Git
- 7.11 Підмодулі
- 7.12 Пакування
- 7.13 Заміна
- 7.14 Збереження посвідчення (credential)
- 7.15 Підсумок
-
8. Налаштування Git
-
9. Git and Other Systems
- 9.1 Git як клієнт
- 9.2 Міграція на Git
- 9.3 Підсумок
-
10. Git зсередини
- 10.1 Кухонні та парадні команди
- 10.2 Об’єкти Git
- 10.3 Посилання Git
- 10.4 Файли пакунки
- 10.5 Специфікація посилань (refspec)
- 10.6 Протоколи передачі
- 10.7 Супроводження та відновлення даних
- 10.8 Змінні середовища
- 10.9 Підсумок
-
A1. Додаток A: Git в інших середовищах
- A1.1 Графічні інтерфейси
- A1.2 Git у Visual Studio
- A1.3 Git в Eclipse
- A1.4 Git у Bash
- A1.5 Git у Zsh
- A1.6 Git у Powershell
- A1.7 Підсумок
-
A2. Додаток B: Вбудовування Git у ваші застосунки
- A2.1 Git з командного рядка
- A2.2 Libgit2
- A2.3 JGit
- A2.4 go-git
-
A3. Додаток C: Команди Git
- A3.1 Налаштування та конфігурація
- A3.2 Отримання та створення проектів
- A3.3 Базове збереження відбитків
- A3.4 Галуження та зливання
- A3.5 Поширення й оновлення проектів
- A3.6 Огляд та порівняння
- A3.7 Зневаджування
- A3.8 Латання (patching)
- A3.9 Електронна пошта
- A3.10 Зовнішні системи
- A3.11 Адміністрування
- A3.12 Кухонні команди
A2.1 Додаток B: Вбудовування Git у ваші застосунки - Git з командного рядка
Якщо ваш застосунок створено для розробників, є хороші шанси, що він може отримати вигоду від інтеграції з системою контролю за програмним кодом. Навіть застосунки для нерозробників, такі як редактори документів, потенційно можуть отримати вигоду з особливостей контролю версій, оскільки модель роботи Git працює дуже добре для багатьох різноманітних сценаріїв.
Якщо вам потрібно інтегрувати Git з вашим застосунком, по суті ви маєте два варіанти: ініціалізація оболонки та використання версії Git для командного рядка, або вбудувати бібліотеку у ваш застосунок. Тут ми розглянемо інтеграцію за допомогою командного рядка так кілька найпопулярніших бібліотек для вбудування Git.
Git з командного рядка
Один з варіантів — породити оболонку (shell) та використати версію Git для командного рядка для виконання завдань. Перевагою цього підходу є канонічність та підтримка всіх можливостей Git. Також це досить легко зробити, оскільки більшість середовищ виконання має досить просту можливість для виклику процесу з аргументами командного рядка. Тим не менш, цей підхід має певні недоліки.
Одним з них є те, що весь результат роботи є звичайним текстом. Це означає, що вам доведеться аналізувати результат роботи команд (що може змінюватись з часом) для отримання прогресу виконання та інформації про результат, що може бути неефективним та схильним до помилок.
Іншим є відсутність відновлення після помилок. Якщо репозиторій якимось чином пошкоджено, або користувач вказав погано сформоване значення конфігурації, то Git просто відмовиться від виконання багатьох операцій.
Ще одним недоліком є управління процесом. Git вимагає від вас управління середовищем оболонки в окремому процесі, що може викликати небажані труднощі. Спроба координувати багато таких процесів (особливо під час можливого доступу до одного репозиторія з різних процесів) може бути доволі складним завданням.
